Навіть під час жорстокої війни є місце для ніжних і романтичних почуттів. Історія кохання арбатського інтелігента Жені і зв'язкової з полку реактивної артилерії Женечки. Важко уявити для них місце менш підходяще, ніж фронт, але юні стійко переносять усі труднощі. І ось, в уже визволеному місті, у порожньому будинку вони зустрічаються після довгого часу розлуки.

У школі вони твердо вирішили присвятити себе мистецтву: Поліна мріяла про балетну сцену, Костя уявляв себе поетом, мріяв про літературний інститут. Минули роки й вони зустрілися знову: вона – артистка естради, він – коваль. Костя цінує свою професію і, як і раніше, кохає Поліну. Його чуйність і віра в її талант переконують дівчину у правильності обраного шляху.