Едрієн Броуді — американський фільмовий актор єврейського походження. Володар кінопремій «Оскар» та «Сезар» 2003 року за роль у фільмі «Піаніст». Народився 14 квітня 1973 року в Нью-Йорку. Єдиний син популярної фотографині Сільвії Плачі (єврейки по матері з Угорщини) і вчителя історії Елліота Броуді, єврея з Польщі. Його прадід був поляком і емігрував до США перед Другою світовою війною. Виріс в Вудгейвен (Woodhaven), районі середнього класу в нью-йоркському боро Квінз. Коли Едрієну було 12 років, мати записала його до Академії драматичних мистецтв. Відвідував нью-йоркську середню школу Ла-Ґардіа (LaGuardia), де носив прізвисько «красунчик» (англ. beautiful boy). В кінці 1980-х — на початку 1990-х років Едрієн Броуді працював на телебаченні і грав невеликі епізодичні ролі в кіно. У 13 років почав зніматися в рекламних роликах та зіграв у виставі одного з театрів Нью-Йорка. У 1988 році брав участь у престижному акторському курсі «Мистецтво акторського виконання». У віці 15 років зіграв свою першу головну роль у телевізійній драмі «Нарешті вдома» (англ. Home at Last, 1988), де зіграв сироту, який вчиться дорослому життю і працює на фермі. Закінчив Американську академію кінематографічних мистецтв і наук. Після навчання деякий час працював у театрі. Його кінодебютом була одна з трьох новел фільму «Нью-йоркські оповідання» (англ. New York Stories, 1989). На початку 90-х років, разом з MC Hammer знімався у рекламі «Пепсі». в 1993 році Броуді виконав роль в драмі Стівена Содерберґа «Цар гори», що стала його першою помітною роботою. Наступною значимою для його акторської кар’єри подією, стала участь у фільмі режисера Терренса Маліка «Тонка червона лінія» в 1998 році. У квітні 1999 року Броуді з’явився на обкладинці журналу Vanity Fair в якості перспективного молодого актора. У фільмі Спайка Лі «Літо Сема», знятого в 1999 році, Броуді разом з Дженніфер Еспозіто, Джесікою Ґалдбрес, Деріелом Ґіралдом, Джорджем Табом, Майклом Гарпером та Івеном Коеном виконав пісню Hello from the Gutters, яка увійшла в саундтрек до фільму. За роль бармена Кріса Каллоуей у фільмі режисера Еріка Бросса «Ресторан» Едрієн Броуді був вперше номінований на кінематографічну нагороду — Independent Spirit Award — в категорії «краща чоловіча роль». У 2001 році вийшов фільм режисера Петера Сірка «Гіркота любові», де Броуді зіграв шахрая Джека Грейса. За цю роль він отримав свою першу кінематографічну нагороду — VFAA — в номінації «Кращий актор». Всесвітню популярність Едрієну Броуді принесло виконання ролі польсько-єврейського музиканта Владислава Шпільмана в драматичному фільмі Романа Поланскі «Піаніст». Актор обрав участь в цій картині, відмовившись від головної ролі в фільмі «Перл Гарбор». В ході підготовки до зйомок у фільмі, Броуді вивчив твори Фридерика Шопена і схуд на 13 кг. За цю роль він отримав схвальні відгуки критиків і в 2003 році був удостоєний декількох номінацій і нагород, включаючи «Оскар», ставши наймолодшим актором-володарем цієї премії (йому було 29 років), а також став єдиним американським актором який отримав премію «Сезар». У 2004 році Броуді знявся у фільмах «Таємничий ліс» М. Найта Шьямалана і «Піджак» Джона Мейбері. Також в 2004 році журнал Esquire визнав Едрієна Броуді найстильнішим чоловіком Америки. У 2005 році він виконав роль Джека Дрісколла в кінокартині «Кінг-Конг» — черговому рімейку однойменного фільму 1933 року.