Друга половина XIX століття. На індіанських територіях племені дакота в Чорних горах знайдене золото. Бандити, золотошукачі та ділки потягнулись на його кривавий запах. Знищуючи стада бізонів та вирізаючи цілі села, їм вдається послабити плем'я. Вождь Гострозорий Сокіл зі своїми воїнами відбиває зброю та нападає на поселення білих. Білих може врятувати тільки прихід армії. Розпочинається кривава битва.

Вождь племені дакота Гострозорий Сокіл, його дружина Воронове Крило та два воїни - єдині, хто залишився в живих зі всього племені. Вони переховуються в горах Блек-Гіллс та хочуть приєднатись до групи племен шайєннів, яку очолює вождь Маленький Вовк. На шляху до шайєннів білі бандити підступно вбивають Воронове Крило. Гострозорий Сокіл присягається помститися та їде в Тенглвуд, де, як він підозрює, знаходиться вбивця його дружини, бандит Башан, прислужник власника гірничої компанії Гаррінгтона. Він зустрічається з чесним шерифом Петтерсоном, який готовий йому допомогти. Разом вони намагаються викрити Башана і довести місту, що саме Башан - винуватець численних злочинів, що відбуваються в Тенглвуді. Але мешканці міста вже здались на ласку гірничої компанії. У вирішальній сутичці Гострозорий Сокіл гине, проте встигає завдати смертельного поранення своєму кровному ворогу.

Горда і норовлива принцеса висміювала всіх наречених, яких пропонував їй батько. Як покарання він вирішив видати дочку заміж за першого-ліпшого чоловіка, що увійде в їх замок. Таким щасливцем виявився один з відкинутих раніше наречених, переодягнений злиденним музикантом.

Чудова екранізація казки братів Грімм про двох сестер - Біляночку та Розочку, які своїм коханням врятували принців Міхаеля та Андреаса від злих чар Гірського Духа.

1740. Англійські війська намагаються відбити у французів їх північноамериканські колонії і втягують в цю війну індіанців. У руки гуронів, яких французи нацькували на делаварів, потрапляє Ватава, донька вождя, обіцяна Чингачгуку. Він збирається звільнити її за допомогою свого друга Звіробоя.

Північна Америка, початок XIX століття. Білі перейшли до нової тактики вигнання індіанців з їх споконвічних земель. Тепер вони укладають з ними договори про продаж землі та заставляють їх переселятись в безплідні західні області. Найненависніший з білих — губернатор Індіани — Гаррісон. Щоб покласти край його підступам, вождь племені шауні Текумзе, вихований в сім'ї білого судді Мек'ю, об'єднує роз'єднані племена в союз, який оголосив індіанські землі власністю общини. Вождів, які порушили це рішення, вбивали.

Токей-Іто, вождь «синів Великої Ведмедиці» з племені дакота, запрошений лейтенантом Роучем в Форт-Сміт. Токей-Іто остерігається зради білих і радше би бився з ними разом з верховним вождем Шаленим Конем, але старійшини племені вирішили інакше. Коли він прибуває у Форт-Сміт у супроводі свого особистого ворога Фреда Кларка на прізвисько «Червоний Лис», і його підозри справджуються. Білі хочуть вигнати індіанців з їх землі, наданої їм відповідно до договору, оскільки там знайдене золото. Токей-Іто відмовляється переселятись у резервацію з безплідними землями, і його саджають у тюрму. Перемігши непокірних індіанців і змусивши їх переселитись, білі випускають Токей-Іто на свободу. Тим часом його співплемінники вже зрозуміли свою помилку; разом з Токей-Іто вони вирішили утікати у вільну Канаду. Починається переслідування. У той час, коли плем'я перетинає кордон, Токей-Іто вступає в останню сутичку з Червоним Лисом…

Северино, південноамериканський індіанець племені манзанеро, повертається в рідне село після 10-літньої відсутності, щоб забрати із собою свого молодшого брата. Він працював у білих, підзаробіив грошей і тепер збирається купити земельну ділянку на Півночі, щоб почати нове життя. Але в його рідному селі драматично загострилася ситуація. Хтось жене худобу, нападає на індіанців і на білих поселенців, явно бажаючи нацькувати їх один на одного. Северино залишається, він хоче домогтися, щоб індіанці мирно жили поруч із білими..

У кінці 70-х років XIX століття, після закінчення війн з індіанцями сіу, армія США почала зганяти в резервації індіанські племена, які жили на захід від Скелястих гір. Серед них було плем'я мирних рибалок та мисливців не-персе («проколоті носи»). Загін кавалерії під командуванням полковника Говарда забирає у індіанців їх коней — єдиний шанс племені перебратись в Канаду та уникнути переселення в резервацію. Старійшини племені готові змиритись з неминучою долею, тим більше, що закон предків забороняє їм піднімати зброю проти будь-кого. Але молодий вождь Біле перо наважується вступити із загарбниками у відчайдушну боротьбу, не користуючись вогнепальною зброєю, а покладаючись тільки на свою сміливість, готовність до ризику та на індіанський ніж.