Доброта і бажання вижити – єдина зброя трьох поколінь в їх боротьбі проти східного вітру, божевілля, смерті. Раймунда (Крус) – дружина звільненого робітника, у них росте дочка. Її сестра Соул (Дуеньяс) працює перукарем. Матір Раймунди (Маура) гине у полум’ї разом з чоловіком, а потім повертається у вигляді привида. Стрічка здобула два призи Каннського кінофестивалю – за найкращий сценарій (Альмодовар) і найкращу жіночу роль (вручено всьому жіночому акторському ансамблю). Альмодовар вважає, що його картина руйнує стереотип “чорної Іспанії” і відкриває справжнє обличчя цієї країни. Деякі критики вважають, що “Повернення” займає у творчості режисера таке ж місце, як “Амаркорд” у Фелліні. Для зйомок Альмодовар повернувся у Ла Манча, де народився. Пенелопа Крус вважає, що зіграла у “Поверненні” свою найкращу роль. У Європі стрічка зібрала 32,1 млн. доларів.

Воїн на прізвисько Лапа Ягуара разом з іншими мешканцями свого поселення потрапляє у полон до работоргівців. Усі полонені приречені на смерть, окрім самого Лапи Ягуара. Адже йому є для чого жити: перед полоном він встиг сховати в логовині вагітну дружину та малого сина, яким без сторонньої волі на світ Божий не вибратися... Знятий мертвою мовою майя, фільм Мела Гібсона - епічна фреска могутньої емоціональної напруги, безапеляційне висловлювання про насильство та дотепна політична алегорія водночас. Зацькований цього року за неполіткоректність, Гібсон ризикує бути вдруге після "Страстей Христових" зацькованим ще й за художній радикалізм.

Середина п’ятдесятих років двадцятого століття. Повстанці на чолі з Фіделем Кастро планують повалення нинішньої влади. Ця боротьба притягує революціонерів і романтиків з усього світу. Одним з них став аргентинський лікар Ернесто Ґевара, якого вдячні місцеві жителі наречуть другом Че.