Дія фільму розгортається на тлі київського сьогодення протягом доби. Драматургічна основа фільму складається з трьох сюжетних рівнів, що існують начебто паралельно.

Дія відбувається наприкінці ХІХ століття у прикарпатському селі. Кохали один одного, клялися у вічній вірності Михайло Гурман та Ганна. Але забрали Михайла в армію, а брати Анни, щоб не ділитися з сестрою посагом, сказали, що загинув Михайло, силоміць віддали дівчину за наймита Миколи, вкравши в неї не лише спадщину, а й щастя. Минають роки. Змирившись із долею, живе Ганна, і односельцям родина їх здається щасливою. Але зненацька з'являється «воскреслий» Михайло Гурман, жандарм. Колишнє кохання Анни вибухає з новою силою. Тепер уже Михайло краде щастя у Миколи. Але і йому не судилося бути щасливим.

Історія про українську Попелюшку. Вєра Сердюк з дитинства мріє стати відомою артисткою. Для здійснення своєї мрії дівчина, закінчивши школу, їде до столиці, де і починаються її пригоди…

Західна Україна, 1945 рік. За даними розвідки Першого Українського фронту в район Карпат увійшов загін особливого призначення під керівництвом гауптмана Гінце на пошуки золота для потреб Німеччини. З метою випередити ворога чекісти вербують лісника. Разом з чекісткою Ольгою вони повинні, нібито, шукати місце для вирубки лісу. Насправді перед Крапивичем поставлена ​​задача охороняти Ольгу, яка збирає інформацію про дії німецької групи диверсантів, яку залишає у схованках загоном переслідування, і шукає золото...

«Тарас Бульба», поставлений за повістю М. В. Гоголя до його 200-річчя, в першу чергу, присвячений темі патріотизму і був замовлений Урядом Росії з метою пропаганди патріотизму і громадянськості серед російської молоді.

За мотивами однойменної повісті Аркадія Гайдара. Про період Громадянської війни в Україні та патріотизм підлітків, які брали активну участь у боротьбі за нове життя.

Події фільму відбуваються у 1937−1947 роках на Буковині в українському прикордонному з Румунією селищі. У центрі розповіді – бідна й багатодітна родина Леся Звонаря. Розійшлися шляхи його синів, але не раз зустрінуться вони й не раз перетнуться їхні долі – і в коханні, і в горах зі зброєю в руках.

Їхні долі тісно переплелись у вирі війни. Вона – відважна підпільниця, зв’язкова українського національного опору, він – офіцер окупаційних військ, каратель, мисливець за партизанами. Імперія послала його, як і багатьох інших українців, воювати проти своїх братів по крові, знищити сам дух опору. Отже, вони опинились по різні сторони барикад... Але любов розпорядилась по-своєму...

Фільм знято за мотивами автобіографічної повісті Осипа Турянського. Узимку 1915 року «під ударом німецько-австрійського війська серби покинули свій край і забрали із собою всіх бранців, 60 000 чоловік, і погнали їх на албанський “шлях смерті”. В албанських горах, нетрях від голоду, холоду й душевного болю загинуло 45 000 бранців». Убивши конвоїра, вісім полонених товаришів відійшли від «шляху смерті» й зупинилися над проваллям. Понад десять днів вони нічого не їли, тому сил іти далі не було. Їм залишалося сидіти серед скель, окутаних морозом, і чекати на якесь чудо. Щоб уникнути голодної смерті, потрібно було вдатися до канібалізму, а щоб не замерзнути – стягнути одяг із товариша й розпалити вогонь. Ці жахливі думки чорним гайворонням кружляли над свідомістю солдатів. У присмерках безнадії, відчаю й нестерпного болю розігрувалася трагедія людських душ і тіл.

За п'єсою Миколи Куліша. Дія стрічки відбувається в той час, коли утвердилася радянська влада, а через проведену колективізацію та надмірне вилучення коштів від продажу зерна закордон почався голод. На цьому тлі розгортається історія трьох товаришів, які спочатку підтримували революцію і новий лад, а тепер поміняли свої погляди.

Комбайнер Василь Білань після весілля вирішив відразу поїхати на Поволжя на жнива. Там отримав пам'ятний подарунок — за працю. Хотів до дружини повернутись, але хлопці покликали на Алтай — там сніг випав і хліб гине. Допоміг зібрати хліб і стало зрозуміло, що без нього все розтягнуть по особистих коморах...

За однойменним романом Михайла Томчанія. Кіноповість про нелегку і повну трагізму долю однієї прикарпатської родини протягом кількох поколінь. Події відбуваються в непрості 30-40-ті роки. Батько-Жменяк намагається правдами й неправдами зібрати більше землі у своє володіння. Але не всі розуміють, що всю ту землю він все одно розділить між дітьми, коли прийде час помирати, і просто заздрять його володінням. Тим часом у дітей свої драми та трагедії, бо одна справа кохати когось, а інша справа — що батько про це думає, та кого він бачить за дружин своїм синам. А тут ще й зміни влади, тут ще й війна…

Отримав повідомлення про смерть батька, герой фільму вирушає на батьківщину - в далеке українське село. Повертаючись, йому доведеться подолати нелегкий шлях...

Кіноальманах із восьми коротких історій про кохання в Києві.

Друга світова війна розкидала сім'ю карпатської селянки Ярослави Петрин. Вона завзята комуністка, а її чоловік, син та дочка виступають за підтримку ОУН-УПА. Під час будівництва оборонних споруд її було поранено. Так Ярослава опинилася у глибокому тилу, де після одужання працювала на заводі, не шкодуючи сил заради миру. А коли фронти відкотилися з рідного краю, вона повернулася додому. Проте «мирний час» став для неї часом великих випробувань — спецслужби СРСР вели боротьбу з національно-визвольними змаганнями українців. Треба було обирати — по чий бік твоя боротьба.

Друга світова війна, українські землі окуповані німецькими військами. Під час сутички на дорозі сільський парубок вбиває офіцера. Німці вимагають видати хлопця, погрожуючи знищити всіх. Так перед жителями села постає страшна моральна дилема. В той же час їхні долі опиняються в руках хлопця, який ціною власного життя може зупинити весь цей жах. «Совість» – унікальній приклад незалежного кіно, знятого в рамках та всупереч радянській системі. Її режисер Володимир Денисенко ще після закінчення другого курсу інституту Карпенка-Карого в 1948 році був заарештований та ув’язнений на п’ять років виправно-трудових за сфабрикованим звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі». В 1956 році його було реабілітовано, тоді ж Денисенко вдалося не просто повернутися до кіно, а й зняти цілу низку знакових стрічок («Солдатка», «Сон», «Роман і Франческа»), попрацювати асистентом Марка Донського на культовому фільмі «Дорогою ціною» та пройти стажування в Олександра Довженка.

Фільм знято за однойменним романом українського письменника-класика Пантелеймона Куліша. Основні події фільму розгортаються у тяжкі для України історичні часи. Після смерті Б. Хмельницького загострюється боротьба за гетьманську владу між Якимом Сомком й Іваном Брюховецьким, кульмінацією запеклого політичного протистояння стає Чорна рада (1663). На тлі політичних інтриг, несподіваних союзів і зрад розгортається інша сюжетна лінія – любовна... Масштабні батальні сцени, мальовничі національні костюми, відомі й улюблені актори роблять фільм привабливим для найширшого кола глядачів.

Фільм розповідає про один з найважчих і трагічних моментів визвольної війни українського народу проти панування шляхетської Польщі (1648–1657 рр.) — битві під Збаражем. На чолі з Богданом Хмельницьким козацьке військо узяло в щільну облогу містечко Збараж. Польська шляхта на чолі з лютим ворогом України Яремою Вишневецьким опинилася в пастці: закінчилися продовольчі запаси, почався голод, хвороби; Ярема посилав десятки гінців до Польського Короля з благаннями про військову допомогу, але жоден з гінців не зміг прорватися крізь козацьку облогу.

Міський гульвіса Денис переганяє автомобіль клієнта і зупиняється в покинутому селі для непередбаченого ремонту машини. Але виявляється, щоб покинути це місце, кожному чужинцеві доводиться заплатити свою ціну місцевому чаклуну. Ще страшніше ціна буде для головного героя, в якого закохується дочка чаклуна...

I знову шаблі, погоні, сутички, лицарство і підступність. Легендарний кошовий отаман Іван Сірко сам на сам з могутніми ворогами, зрада закралася між спільників, на карті — доля України. Чи в нас не та сила, що у батьків була?

1904 рік — боротьба проти панства набирає обертів. Відвойовувати справедливість селяни прийшли до Пана, а наткнулися на солдатів. Що оберуть селяни? Відстояти правду, чи залишатися рабами? Що оберуть солдати? Бездушно вбити за наказом, чи залишитись чистим перед Богом, совістю і людьми? 2014 рік — Євромайдан. І знову народ проти влади… Так чия ж правда переможе? Чиєю мовою говорить Бог?