Осінь 1942 року. Слідчі військової прокуратури Рокотов, Мирський і Єлагіна, які дивом вирвалися з київського котла, прибувають до Харкова, де вже повним ходом йде евакуація. У них на руках важливі відомості про діяльність німецької шпигунської організації, які потрібно терміново передати в центр. Але несподіваний наказ керівництва змушує їх затриматися в Харкові. Адже разом з евакуйованими підприємствами, під виглядом біженців, на схід рухаються групи німецьких диверсантів, мета яких – диверсії та саботажі на військових заводах, розташованих на Уралі і в Західному Сибіру. Намагаючись розкрити канали переправлення шпигунів у радянський тил, Рокотов з Єлагіна дізнаються, що діюча в Харкові організація безпосередньо пов'язана з київською групою, розкритою ними за кілька годин до здачі міста. А куратор обох цих угруповань займає високий пост в Головній військовій прокуратурі у Москві.

В основу сюжету покладені реальні події, які описав Іван Франко в серії кримінальних репортажів для газети «Kurjer Lwowski» за 1889 рік. Мотиви цих подій письменник використав у повісті «Основи суспільності».