Екранізація однойменного твору Миколи Гоголя. На Сорочинський ярмарок прибуває низка возів. Біля мосту виникає невеликий затор, і цієї паузи молодому хлопцю на ім’я Грицько вистачає аби познайомитися з дівчиною Парасею і посваритися з її мачухою Хиврею. Розлючена Хивря облаює парубка. У перший же день ярмарку Грицько пропонує Парасі руку і серце. Батько дівчини — Солопій Черевик — не заперечує. Однак мачуха, дізнавшись про це, роззлощується і замикає пасербицю в хаті. Засмучений Грицько йде на берег річки, де стоїть циганський табір. Один з циганів, дізнавшись, через що сумує хлопець, просить привести двадцять волів, обіцяючи, що дівчина стане його дружиною. Відбувається короткий торг, і циган погоджується зробити закоханих щасливими за п’ятнадцять волів. Далі починається низка організованих циганом ярмаркових пригод, зокрема поява «чорта в червоній свитці». Завершується фільм галасливим весіллям, на якому гуляє все село. Мачуху Хиврю народ зі свята проганяє.

Картина розповідає про одного з найвідоміших українських борців за свободу – Олексу Довбуша. Він і його опришки довго наганяли страх та сіяли паніку серед поміщиків на території Карпатських гір. Постать Олекси Довбуша вирізняється від звичайних розбійників вже самим фактом складення ним маніфестів та відозв до народу і шляхтичів. Ім'я гуцульського Робін Гуда збереглося не лише в історичних документах, але й в народній пам’яті у вигляді численних пісень. Зокрема пісня “Ой попід гай зелененький” про Олексу Довбуша належить до найбільш шанованих на Гуцульщині та вважається одним із гімнів українських горян.

Дія фільму розвивається в містечку Рогатин, де ударом ножа в серце вбито колишнього в'язня гітлерівського концтабору інженера Асеєва. Ніяких слідів боротьби на місці злочину не виявлено, але з будинку Асеєва викрадено гроші, та хтось рився в паперах і документах убитого. Справу розслідує молодий лейтенант Павло Старина, який повернувся в свій рідний Рогатин після армійської служби в авіації. Слід спершу веде до місцевого мисливця Шабашникова, якому належали ніж та чоботи, які були використані у скоєні вбивства. Дуже скоро стає ясно, що слід є хибним, і вбивцю треба шукати серед п'ятьох людей, які побували в день вбивства в домі Шабашникова. Розплутуючи цю непросту справу, міліція звертається до архівних документів часів війни, і згодом виявляється, що інженера вбив, рятуючи свою шкуру, один із катів концтабору.