Іван — український радянський художній кінофільм (чорно-білий). Перший звуковий фільм Олександра Довженка. Фільм вийшов на київські екрани 06 листопада 1932 року.

Фільм О. Довженка «Земля» є одним із найвідоміших радянських фільмів. Це гімн праці, хліборобству та людині, яка працює на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від зображуваного раніше. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя. Середовище і люди — єдине і нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд — непохитним. Символіка Довженка була тісно пов'язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів російських авангардистів (формалістів) 20-х років.

Дія відбувається на початку 1919 року, перед поваленням гетьманату, коли російські війська за підтримки українських колаборантів насувались на Київ.

Третій повнометражний фільм Олександра Довженка. Це революційна епопея, кінопоема, в основі сюжету якої лежить трагедія національної поразки й робітниче повстання на київському заводі «Арсенал» проти Центральної Ради та військ УНР у січні 1918 року. В 1925 році на Одеській кіностудії Лесем Курбасом поставлений фільм «Арсенальці». Через два роки О. Довженко створив свій фільм на ту ж тему на основі сценарію, наданого ВУФКУ учасником подій М. Патлахом під заголовком «Січневе повстання в Києві 1918 року» (сценарій був драматургічно перероблений Довженком).

1919 рік. Інтервенція. Одеса окупована військами Антанти. Місто поділено на зони впливу, цивільна адміністрація — в руках білих офіцерів, військова — у французьких вояків. Але в більшовицькому підпіллі точиться копітка робота з розагітування французьких моряків. Фільм про чи не найцікавіший і найзагадковіший період революції в Одесі висвітлює діяльність одеського анархо-більшовицького підпілля й підривну роботу «Іноземної колегії» на чолі з Жанною Лябурб, яка очолила пацифістську агітаційну кампанію серед французьких моряків. Одеса в цей час — місце сутички кількох розвідок — білої, антантської, УНР-івської й більшовицької (на яку в цей час імовірно працює королева кіноекрану Віра Холодна), стає останнім прихистком російської інтелігенції й першим містом, звідки починається її еміграційна одіссея.

Екранізація повісті Михайла Коцюбинського «Fata Morgana». Дебют Ади Роговцевої у кіно. 1905 рік. Селянин Марко Груша повертається до рідного села та очолює боротьбу проти поміщиків за землю. Його арештовують, але згодом звільняють. Після звільнення його боротьба стає ще сильнішою…