Чотири роки тому старшокласник Кімідзука Кіміхіко познайомився у викраденому літаку з загадковою детективкою, яка назвала себе Сієстою. Після того випадку він став її помічником, допомагаючи дівчині в розслідуваннях і протистоянні секретній організації — до того часу, поки Сієста не померла. І тепер Кімідзука намагається впоратися з втратою і повернутися до життя звичайного старшокласника, але минуле життя не відпустить його так просто — навіть коли детективка вже мертва.

Поцілунок, поцілунок, бах, бах! Гонка озброєнь набуває приголомшливого нового розвитку, коли зброя приходить з головами, ногами та дуже жіночними тілами! Так, в Академії Сейшьо всі дівчата — смертоносна зброя. Всі вони вчаться, щоб згодом знайти свого особистого стрільця. Молодому вчителю японської мови буде важко знайти спільну мову з дівчатами, в яких вогнепальні імена FNC (Функо), М16А4 (Одиншість), L85A1 (Ель) та SG550 (Зіґ). Йому доведеться переписати Правила стосунків вчитель-учень і молитися, щоб в його обов’язки не включили нічні стрільби з кожною ученицею. Але на жаль (для нього) FNC вже міркує над тим, щоб стати його власною зброєю, а вона зазвичай отримує те, чого так прагне.

Це сталось 26 років тому. Вона вже з 7 класу була популярна. Розумна, симпатична, уважна, тому її любили учні, та вчителі. В кожному класі є хоч один такий. Але незабаром, після переходу у дев'ятий клас, Місакі загинула. Нещасний випадок. Звичайно, усі були просто шоковані. Потім хтось раптом сказав, вказуючи на стіл, - "Місакі тут, з нами. Вона не померла". І з того дня клас "Б" продовжував вірити, що Місакі все ще жива і разом з ними. Вони грали в цю гру до самого випуску. А директор навіть примудрився залишити місце для Місакі на випускній церемонії. Якби ж то усе закінчилося так...