Фаніс народився у звичайній грецькій сім'ї, проте провів все своє дитинство в Туреччині під наглядом діда, який був не тільки чудовим кулінаром, але і філософом. Дід жив за принципом «в житті як і в їжі, завжди знайдеться місце для прянощів». Людина повинна вміти додавати в життя значимі події, щоб надати їй певний «аромат». Фаніс ріс і під його керівництвом став першокласним кухарем. Доля розділила їх, і свої зрілі роки Фанис провів в Афінах, намагаючись по наказу дідуся бути не тільки відмінним кулінаром, але і по можливості «підсолодити» життя оточуючих його людей. Після багатьох років Фаніс повертається в Стамбул, до старого діда і жінки, його першого кохання, і лише тоді розуміє, що забув залишити хоча б дрібку запашного перцю для себе самого.

Троє хлопців і дівчина грабують банк, але на зворотньому шляху їх автомобіль блокує поліція. У перестрілці один з грабіжників гине, дівчина поранена. Вони забігають в перше-ліпше кафе і закриваються в ньому разом з усіма відвідувачами. Поліція блокує кафе і починається облога. Проблема лише в тому, що в кафе в цей час знаходяться два найманих вбивці, які збираються перебити всіх і вискочити з пастки.