В основі фільму лежить історія вигаданої телекомпанії Union Broadcasting System (UBS) та її ведучого новин Говарда Біла. Біл сходить з розуму, проте UBS у гонитві за рейтингами продовжує випускати його передачу. Під час одного з випусків Біл несамовито кричить «Я злий, як собака, і більше не збираюся цього терпіти!» і закликає всіх глядачів покричати цю фразу. Люди по всій країні з вікон кричать те ж саме. UBS створює «Шоу Говарда Біла», позиціонуючи Біла як «божевільного пророка». Шоу моментально стає найпопулярнішою програмою.

Фільм в псевдодокументальному стилі оповідає про життя Ленні Брюса, відомого американського гумориста і виконавця, який виступав у жанрі «стендап-комеді». Ленні почав свою кар’єру в нічних клубах і став популярний завдяки різким і дотепним імпровізаціям. Внаслідок пристрасті до наркотиків і великій кількості непристойностей у текстах Брюса у нього виникають проблеми з правоохоронними органами. Останні роки були затьмарені моральним занепадом і виснаженням актора. У 1966 році Ліні Брюс помер від передозування морфію. Сюжет побудований у вигляді флешбеків — спогадів друзів і знайомих Ліні Брюса, а також його дружини, колишньої стриптизерки Хані Брюс. Сцени виступів Брюса містять здебільшого цитати з реальних робіт артиста.

Згідно теорії вченого Преторіуса людина, сама того не підозрюючи, співіснує з іншим невидимим світом, навколишнім нас весь час. Ключем для проникнення в цей паралельний світ є наше «третє око», недіючий орган в лобовій частині. Коли резонатор заробив, ученим вдалося проникнути в імперію «шостого почуття» і викликати підтвердження ззовні: вони побачили навколо себе моторошних і огидних тварюк, що ковзають у повітрі.