У далекому майбутньому людство вигнали до підземного світу під назвою Лабіринт, де воно і змушене жити. Лабіринт має кілька колоній, що живуть у досить суворих умовах: в деяких підтримується неймовірно висока температура, в той час як інші переповнені покладами золота й срібла. В одній з цих колоній під назвою Піньінь разом зі своїм батьком Ґаґамбою живе дуже допитлива дев’ятирічна дівчинка Мемемпу. Як «робочі», найнизькооплачуваний клас, вони керують роботом, який викопує руду. Одного разу Мемемпу просить батька взяти її з собою і відправитися на пошуки матері.

З хлопця на ім’я Наса Юзакі постійно глузували однолітки через його ім’я, і кожен другий запитував, чи піде він в астронавти. Звісно, йому це все не подобалося, тому він почав працювати над собою, щоб стати людиною, з якої не кепкуватимуть. Зрештою, в нього це вийшло. Але однієї снігової ночі, перед днем складання вступних іспитів у найкращу академію країни він зустрів дівчину, яка причарувала його своєю красою. Наса втрачає пильність, і його збиває вантажівка…

Школа за високим білим муром. У ній, оточені всіма благами людства, навчаються діти, які ніколи не були за її межами. Світ за стінами школи – це суцільні руїни, де царить беззаконня, а рештки людства намагаються вижити усіма способами. Мару та Кіруко, двоє загадкових підлітків, також знаходяться за межами цих стін. Вони досліджують руїни міст і шукають місце, яке зветься Раєм. Хто зна, може цей Рай і є тією школою?